1. 2. 2016: Што указало оцїнїня проєктів за 2015 рік односно ку проєктам на 2016 рік?
Кібы сьме зробили на засїданю Округлого стола Русинів Словеньска оцїнїня проєктів восени 2015, так бы ся нам указало, якы проєкты маме 2016 роцї підпорити в повній мірї, а котры не підпорити нияк. Є невыгнутне, жебы сьме того року 2016 хоць лем одкрили історічный вызнам пріорітного проєкту а в другім рядї научно-выховный момент проєкту. То ся тыкать главнї членів одборной комісії проєктів. Снажме ся, жебы тото наше ваджіня о пріорітах на 2016 рік холем кус вызерало сполоченьскы хосенне. Список схваленых проєктів за рік 2015 указав, же в одборній комісії підцїнёвали научно-выховну роботу Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і історічный вызнам Народных новинок і журналу Русин. Надміру їм знижовали штатну фінанчну підпору і тым ся довгодобо шкодило розвою русинской наукы і довгодобо деформовав ся історічный приступ ку русинскому народному возроджіню за помочі русиньской пресы. З такым лаіцькым і шкодливым приступом ку оцїнїню вызнаму русиньскых проєктів треба уж скінчіти. Членів одборной комісії проєтків пропонує каждорочнї школити. З того, што є уж зроблене в оцїнїню проєктів за рік 2015, уведу холем характерістіку вызнаму дакотрых пріорітных проєктів. Пропоную в 2016 роцї в повній мірї схвалити проєкты, в котрых буде научно-выховный хосен главнї про русиньскы класы і русиньскый язык. Класы русиньского языка, котры сьме уж мали, ся нам розпали лем зато, бо главный проєкт на їх підпору – Змаганя в декламації поезії і прозы в русиньскім языку, котрый быв нато вытвореный одбором школства у Свіднику, мав вышмарене зо своёй штруктыры позорность на школу, школьскы просторы, контакт з дирекціов школы, родічами, выпали прикладны годины русиньского языка і педаґоґічны порады з учітелями русиньского языка. Проєкт быв выробленый у Свіднику за сполупраці методічного оддїлїіня одбору школства Окресного уряду і першы два рокы ся реалізовав у Свіднику. Уж на другый рік сьме мали 6 класів русиньского языка. То быв успіх. Потім реалізація проєкту перешла до Пряшова на Русиньску ноброду на Словеньску. Направу сучасного ставу виджу в тім, же од 2017 року реалізацію проєкту запропонуєме дати знову до учітельскых рук, може, до справы Колысочкы, котра є зложена з учітелїв русинского языка. Треба все мати на памяти, же найвекшу цїну про културного Русина має споминаный інштітут русиньского языка і основна школа, де ся учіть русиньскый язык. А зато їх школьско-выховны актівіты мають быти в центрї позорности членів одборной комісії проєктів. Кідь не хочеме ся стати новодобыма барбарами, так треба фінанчно підпорити Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і русиньскы вечерны школы Колысочкы в повній мірї, без обмеджіня жаданых фінанцій. Розум і знаня є, по здравю чоловіка, найдорогше і найцїннїше дїло. Вызнам з історічного, выховного, правного і народностно-політічного погляду собі заслугує проєкт Фестівалу културы Русинів у Свіднику. Снажме ся охранити тот фестівал, жебы зістав самостатный, жебы нас не пхали до підручя зо „Союзом Русинів-Українців Словаччини‟, жебы не зробили з фестівалу і з нас Русинів-Українцїв, бо така є теперь охота у нашых панів з Пряшівского высшого теріторіалного цїлку, але ай Уряду влады СР, выбору про народностны меншыны. Подробнїше о тім буде в аналізї проєктів. На селах успішны фестівалы пропоную робити подля прикладу штруктуры проєкту Мартіна Караша про Камюнку, має правилный выховный момент. Русиньскій одборній комісії в 2016 роцї пропоную задумати ся над історічнов цїнов Народных новинок і часопису Русин про історію третёй волны русинского народного возроджіня на Словеньску і у світї. Припоную підпорити Народны новинкы і журнал Русин із повным розрахунком, бо тоту історічно вызнамну пресу буде нам треба просадити, як світову пресу. Подробно о тім, што ся стало, буде аж в оцїнїню проєктів за 2015 рік. Часопис Голос Русина выдавать Світова рада Русинів. Якы то новинкы? Коли выникли і за якым цїлём? Не знаме. Про нас і про світову русиньску журналістіку і історію Русинів мають історічну цїну Народны новинкы і Русин. Они при тім были. Голос Русина не має ани здалкеа такый історічный, ани выховный вызнам, як Народны новинкы і журнал Русин, ани як Інфо Русин, котры выдавать РОС. У даній конкуренції на Словенску і в світовім параметрї Голос Русина не обстоїть. Проєкт на часопис Голос Русина пропонує не підпорити з многых причін, котры уводжам в оцїнїню проєктів за рік 2015 про потребы ОСРС. До бісїды о світовій пресї Народны новинкы і журнал Русин мусить вступти зо Світовов радов Русинів платформа Округлый стіл Русинів Словеньска, треба буде рїшыти росшырїня членьства редакції о редакторів з іншых штатів. Наукова і новинарьска одборность головного ґаранта проєкту Народны новинкы і Русин є заруков доброй якости русиньской світовой журналістикы.
Мґр. Ян КАЛИНЯК, Свідник
